Ідея розпитати найбільш активного льодолаза України прийшла після повідомлення тренера збірної України з альпінізму Геннадія Копейки про те, що не буде українських спортсменів на міжнародних стартах. Стало цікаво, чим взагалі наразі живе українське льодолазіння? Тому декілька абстрактних запитань вилилося в повноцінне інтерв’ю. А між тим, льодолазіння - майже олімпійський вид спорту. Широко підтримується в UIAA. І у ньому у українських спортсменів були успіхи зовсім не так давно.

 

    - Як багато людей займається льодолазінням в Україні? Бере участь в змаганнях з льодолазіння?

    - Насправді, порахувати зараз, скільки людей займається льодолазінням в Україні, неможливо фізично. Це те ж саме, що запитати, скільки займається легкою атлетикою. Професійно - мало, на аматорському рівні (наприклад, альпініст, який взимку кілька разів виїхав на бурульки у Кам’янец-Подільський) - багато.

    Тим більше, що зараз це стає дуже доступно. Спорядження є, лід теж іноді замерзає. За бажанням можна виїхати  в інші країни. Тому такі заходи можна побачити в стрічці на фейсбуці, але про деякі я, наприклад, взагалі не знаю.

    Ось недавно моїй дружині пише якийсь хлопець і просить гайкові ключі, щоб поміняти “клюви” на Грівель Монстр. 

    Є трохи українців, які живуть в Європі та досить часто лазять по замерзлих водоспадах. Їх небагато, але рівень цих людей досить високий, тому що з льодом в Європі краще, ніж у нас. Я можу сказати про тих, хто лазить більше спортивне льодолазіння. Це ми говоримо зараз про драйтулінг і про тренування на тренажерах. Таких людей дуже небагато, а хорошого рівня — одиниці.

    Раніше було краще, іноді по 5-7 спортсменів їздили від України на етапи Кубка Світу, Чемпіонати Світу і Європи.

    Зірковий час був зовсім недавно. У 2013-му на Чемпіонаті Світу і в 2014-му на Чемпіонаті Європи Україна займала в командному заліку 2-і і 3-ті місця. У минулому році нас їздило всього 2 людини, в цьому році поки 0.

    Але є позитивна тенденція в плані чемпіонатів України. За 5 років роботи ми відстояли те, що льодолазіння тепер - офіційний вид спорту, і можна виконувати розряди на змаганнях.

    Хоча учасників не сильно багато, але є чітка тенденція розвитку в Одесі, активні хлопці в Запоріжжі, Львові, Києві. З дівчатами поки важко...

 

    - З яких регіонів ці люди? В яких регіонах України є постійні льодолазні школи?

    - Про постійні школи говорити не доводиться. Я думаю, що практично постійно тренуються тільки в Харкові.

    У Києві проблема з залом.

    В Одесі були дуже активні хлопці, але якось всі роз'їхалися в інші міста або пішли в інші активності. А раніше там проводили чемпіонати області, багато тренувалися на великому скеледромі на березі моря…

    У Львові є активні хлопці на скеледромі Бухта. Навіть проводили там чемпіонати області. У тому числі і зі "швидкості".

    У Запоріжжі хлопці активні, але лазять більше по скелях. І їм це в кайф.

    Є активні хлопці в Дніпрі, кілька років тому там навіть заливали бурульку для змагань в місті. І було круто. В 2011-му чи 2012-му році ми з дніпропетровським Ігорем Тяпкіним вигравали зв'язки на фінальному кубку Росії по льодолазінню в Архангельську

    Зараз намагаються там щось зробити, бо у них є скеледром на вулиці. Будемо щось думати.     

 

               

    - Хто є найбільш відомим льодолазними тренерами в Україні? Хто двигун цього виду спорту в Україні?

    - Нікого немає.

    Окремо треба сказати про двигун спортивного льодолазіння в Україні в останні років 5. Це Михаревич Олексій. Свого часу він був моїм студентом, я витягнув його в на другому курсі в Крим, і понеслося.

    Він брав участь у всіх льодолазних проектах, а їх було чимало. Якщо хто пам'ятає, він був в Києві на Ice Fest в 2012-му році з болдерінгу, пробивав траси для драйтулінга в Криму, їздив на міжнародний семінар постановників, аспірант UIAA. Всі чемпіонати України він організовує з 2013 року, а сам готує траси. Чемпіонати у Львівській та Одеській областях декілька років підряд теж він готував, навіть проводив тренування в найлютіший мороз в Харкові на вулиці. Саме він на моїх тренуваннях страхував людей сотні годин свого часу, ми з ним будували перший стенд під кішки в Харкові (поки не відкрилася Вертикаль в Харкові).

    Тому я вважаю, щоб розвивати в Україні льодолазіння, треба не спортсменів підтримувати, а Олексія. Щоб мотивувати його їхати у Львів, Дніпро, Одесу, Київ, крутити траси і робити змагання. Тому що я розумію, якщо він в якійсь момент скаже: “Валік, я більше не хочу безкоштовно мерзнути на вулиці з вашим льодолазінням.” То й в Харкові все швидко закінчиться   Бо я зараз в Харкові нечасто, в основному всі тренування він проводить.

                   

 

    - Хто найбільш відомий спортсмен в Україні? Який у них досвід міжнародних стартів?

    - Найтитулованіший -  одесит Женя Кривошейцев. Триразовий (якщо не помиляюся) Чемпіон Світу. Але зараз на старти вже кілька років не їздить.

    Я останні 10 років не пропускав жодного міжнародного старту UIAA.

    З сильних спортсменів можна назвати Кайдаша Володимира (Одеса), Білецьку Євгенію, Мельникова Іллю (Харків). З Мельниковим ми якраз і були призерами ЧС і ЧЄ в командних заліках. Але у всіх практично зараз спад настрою з цим курсом євро. Поїхати в Європу або далі дуже дорого, а фінансування немає.

    Молоді практично немає. Більше з економічних причин, думаю. Все дороге. Пара хороших льодових молотків - 500-900 євро, кішкоботи - 200-500 євро, каска, рукавички спеціальні .... тому в Харкові і тримається ще хоч якось на ентузіазмі і моєму спорядженні.

                    

    - Що потрібно від спортсмена, щоб брати участь в українських змаганнях? Який досвід, тренованість, документи, гроші на участь?

     - Головне - бажання. Ми зараз всіх агітуємо приїжджати на Чемпіонати України. Ось в грудні був перший Чемпіонат України, на який ФАіС України виділила грошей. І розряди присвоювалися.

    Є ще ряд вимог. На ЧУ потрібна заявка від облспорткомітету. І штамп фізкультурного диспансеру. І якщо штамп диспансеру можна на свій страх і ризик підробити на кольоровому принтері (жарт), то штамп облспорткомітету повинен бути. Є певні вимоги до формату виконання розрядів. Повинно бути учасників не менше, ніж з 6 областей України.

    Ну і здати внески в ФАіС України.

    На змаганнях ми даємо практично все в прокат: молотки, каски, кішкоботи, системи... рукавички тільки свої треба

    Тому, користуючись нагодою, всіх запрошуємо на Чемпіонат України, який відбудеться в Харкові 23-25 березня.

    Якщо хтось, хто прочитає, захоче приїхати - пишіть мені на ФБ, все розповім і проконсультую.

    Але тут ще є якесь совкове гальмо у народу: чого я туди поїду ганьбитися, все одно харків'яни все виграють.

    Це реальний глухий кут, хлопці!

    Змагання - це фан, можливість чогось навчитися у сильних, реально оцінити свої сили, познайомитися з новими людьми і так далі. Пам'ятаю, в 2009-му я вирішив поїхати на перший кубок світу в Румунію. Так ми удвох сіли в потяг і поїхали. Я тоді лазив ще в саморобних кішкоботах з ковзанів, перероблених з Грівель Монстр. Але з першого разу я побачив еліту світу і зрозумів, чого треба прагнути…

    Тому приїжджайте!

 

    - Які є всеукраїнські старти?

    - Уже 5 років проводяться всеукраїнські старти у вигляді чемпіонату зі складності, і вже роки зо три ми проводимо змагання і на "швидкість". У грудні цього року був болдерінг вперше. Я, на жаль, пропустив.

    Насправді, кожен старт по своїй суті всеукраїнський. Стартів мало, ось всі й намагаються приїхати. Будь це Одеса, Харків чи Львів.

 

    - Які є найбільш популярні та представницькі міжнародні старти?

    - Є такий сайт http://www.theuiaa.org/ice-climbing/

    Там все є. Всі календарі, результати, програми змагань, і навіть прямі трансляції з кожного етапу. Можна і в запису подивитися. У минулі роки у нас хлопці в якомусь кафе сідали увечері подивитися на наші виступи на фіналах і вболівали. Реально крута штука. Батьки дивляться онлайн, друзі …

    Всі кубки світу класні, це особлива атмосфера, про кожен можна багато говорити ...

    Але краще один раз з'їздити.

 

     - Що потрібно для участі українських спортсменів у міжнародних стартах? Який порядок витрат на спортсмена і на команду?

     - По суті, треба трохи бюрократії, яка спортсмена не особливо турбує, тому що я все роблю. Потрібна міжнародна ліцензія (я оформляю). І власне все.

    Ну і гроші на поїздки.

    Арифметика проста: квитки на літак, ліцензія 50 євро в рік, 50 євро кожен стартовий внесок, жити взимку недешево, особливо в Швейцарії і Франції (30 євро день мінімум), машина напрокат + бензин і автодороги), поїсти... це Європа.

     Другий рік проводять кубок в Китаї, 8й рік в Кореї. Ось туди злітати вже від 1000 $. А ще кубок в США ...

     В сезоні 2018-го року 5 стартів: Швейцарія, Італія, Китай, Корея, Росія. На все на людину, думаю, близько 3000 $. І це тільки поїздки. А плюс ще підготуватися: дзьоби і зуби на кішки запасні, рукавички як витратний матеріал на тренуваннях, вітамінчики й амінокислоти ну і так далі ...

    - Чи є державна або спонсорська підтримка спортсменів?

    - На міжнародні старти жодного разу за 10 років я не отримав ні копійки.

     Нас дуже довго підтримує Экипировочный центр "Северная стена" (Київ). Насправді, Іванченко Володимир зробив неможливе ще пару років назад. Користуючись нагодою, йому величезний респект і повага! При всіх труднощах 2013-2015-х років і скачках курсів валют, він особисто давав гроші на проведення Чемпіонату України. І якби не він, ми б просто не змогли б ці чемпіонати проводити!

     Президент Харківської Федерації Геннадій Копейка нас дуже підтримує. Веде роботу зі спорткомітетом, ФАіС України і так далі.

 

    - Яке мінімально необхідне спорядження потрібно для льодолазіння?

    - Тут класика: бури, каска, система, мотузка, реверс, черевики, кішки, рукавички і льодоруби.

     Якщо спортивне льодолазіння, то тут трохи складніше. Молотки спеціальні треба/бажано, кішкоботи, змінні зуби і дзьоби, рукавички. Ну і головне, потрібен тренажер. У нас в Харкові є тренажер, куди можна бити кішки, там і проходять всі чемпіонати України поки.

    - У чому особливість цього виду спорту взагалі? Наскільки можна поєднувати із суміжними видами? Альпінізм, скелелазіння, туризм ...

    - Все залежить від того, яким льодолазінням ти хочеш займатися. Це як гірський туризм і скелелазіння.

    Якщо просто лазити по льоду в Кам'янці-Подільському або на бурульки в кар'єрі, то це основа основ в тому числі і для альпінізму. Люди освоюють роботу на льоду, працюють з льодовими молотками, вчаться ставити ногу на різному льоду...

 

    - Які вимоги до арен для цього виду спорту? Що є придатного в Україні?

    - Змагання проходять в кішкоботах. І по прийнятих і затверджених українських правилах теж. Тому в першу чергу головною проблемою є те, що в фанеру стенду потрібно бити кішки, що може здатися дурістю спочатку.

    На сьогодні в Україні є тільки один стенд такий - харківська Вертикаль.

    І то там трохи таких площин.

    Тому ми на зиму зашиваємо скелелазні площини просто листами фанери. І зачіпки крутимо на саморізи. А не на болти.

    В Одесі була така практика, у Львові. Але багато фанери коштує дорого, кожен старт дорогий. Особливо якщо врахувати те, що хороші траси можна зараз зробити тільки на хорошому нависанні. А крутити фанеру на нависання - важко.

    Ну і плюс, якщо лазити на людному стенді, то треба враховувати, що новачки спочатку часто кидають молотки, які потім летять в різні боки.

    Лазіння в скельниках з молотками - штука хороша, прикладна. Але від лазіння в кішкоботах відрізняється дуже сильно.

         

     - Які перспективи у льодолазіння в Україні?

     - Тут все сумно. ФАіС України абсолютно не допомагає, тільки змушує займатися бюрократією. Можна багато бруду тут вилити, але не буду. Тому руки часом опускаються. Ми ж не пацани молоді, щоб нас відфутболювали, типу кома стоїть не там в регламенті чемпіонату України, йдіть переробляйте. Ну та й Бог з ними.

     Є висока ймовірність того, що Китай може включити льодолазіння в програму зимових Олімпійскіх Ігор в Пекіні в 2022м році. Тоді будемо дивитися вже.

     А шанси є на Олімпіаду. Китайці дуже активно взялися за льодолазіння в останні 2 роки.

    - На сайті ФАІС є список льодолазної комісї. Хто в ній за що відповідає?

    - На сайті старий склад. Женя Кривошейцев вже відійшов від справ. Загалом є я, Михаревич Олексій і Копейка Геннадій. Ось ми втрьох і "тягнемо" усе льодолазіння. Копейка займається документацією, спілкуванням з Міністерством і ФАіС України, працює з обласпорткомітетом Харківським. Михаревич робить всі змагання.

     І проводить громадські тренування в Харкові.

Ledolaz Ukraine

     - Які найближчі плани з розвитку льодолазіння в Україні?

     - Була ідея провести в перший раз Кубок України, який би складався з декількох етапів. Труднощі, наприклад, в Одесі, Харкові та Львові. Але президент ФАіС України Симоненко висмикнув зі списку практично всі змагання. Відповідно, якщо їх немає в календарі Міністерства спорту, то і отримати фінансування організатори не можуть, а учасники - оплату проїзду і відрядні.

     Тому за фактом навесні пройде один важливий старт - Чемпіонат України 23-25 березня в Харкові. ТруднОЩІ та швидкість.

     Що змінилося за останніх кілька місяців? У міністерстві затвердили розрядні нормативи. Ми провели відкритий Чемпіонат Харківської області в листопаді і Чемпіонат України з болдерінгу в грудні. І деякі учасники вже виконали нормативи 1 спортивного розряду. І кілька людей з Одеси, Києва і Харкова виконали нормативи Кандидат в майстри спорту.

    Я не знаю, чи оформлюють їх хлопці в Одесі і Києві, у нас Михаревич Олексій за підтримки Обласної Федерації займається оформленням цих звань і розрядів.

    Що буде змінюватися? Маємо надію, що в зв'язку з тим, що ми тепер офіційний вид спорту, будемо мати хоч якесь фінансування на проведення Чемпіонатів України.

    З курсом євро неможливо вгадати, що буде з українськими спортсменами на міжнародних змаганнях, якщо не з'являться джерела фінансування, хоча б в особі Міністерства молоді та спорту.

     Сподіваємося, що це інтерв'ю надихне когось зацікавитися новим видом спорту або підтримати льодолазіння в Україні. І ми ще побачимо успіхи українських спортсменів :)