Літній сезон в горах добігає кінця. Але є район в Українських Карпатах, де ходити в гори комфортно аж до пізньої осені - Сколівські Бескиди.
І ось тут відкривається шикарний потеніал району, який завжди в тіні Чорногори, Гораган, Свидівця та і навіть Боржави. Звісно про цей район для мандрівок чудово відомо львівянам та закарпатцям. А от для інших там прям є що побачити та спробувати.
Перша перевага - це мегазручна логістика. Бо залізниця зі Львова в Ужгород це дуже швидко. Шанс на багату вікендову мандрівку, і не тільки.
Друга тимчасова перевага - далеко від кордону та усіх заморочок з дозволами.
А третя - виходить з недоліків: невелика висота, сніг в цей район прийде набагато пізніше ніж на Чорногору. А відступить набагато раніше. Так що на початку травня можна мандрувати з малими дітьми в наметах.
А тепер про перлини. Ми би радили будувати маршрути, що торкаються скель. Бо при невеликій висоті це те, за що чіпляється око (руки, ноги теж при певному досвіді).
Тому можемо порадити чудовий путівник «Скелелазний путівник: Скелі Довбуша, Княжі скелі, Кикошів камінь».
Найбільш відоме та цікаве місце - це, звісно, Скелі Довбуша в урочищі Бубнище. Не надто усамітнене місце. Але похід зі сходженнями на скельних мультипітчах - це шикаринй відпочинок та пригода. Ну і це поки що чи не найдовші мультипітчі в Карпатах.
А через дорогу (залізничну звісно) знаходиться інший масив - Ямельниця. Та скелі Кикошів Камінь поруч. І це не лише скелі. Там були криївки УПА, а ще це історичне місце красиве. Радимо відвідати. Крім того, там же є масив Мартинів верх, та окремий болдерінговий масив.
Тим більше, що Ямельниця чудово поєднується в один вікенд з іншою памяткою - фортецею Тустань. Витрачені гроші за вхід та екскурсію точно варті того.
По той же бік від залізниці є і інший масив Корчин - біля однойменого села.
А от є менш відома локація - Княжі скелі, біля села Тишівниця. Прямо на березі річки Стрий. Чудова локація, поєднання ріки та маршрутів.
І в одній пішій мандрівці ці скелі можна поєднати з місцевою пам'яткою - скельним монастирем в селі Розгірче.
Менш популярними є гора Ключ та масив Острів Пасхи. В районі Ключа є свій скельний масив. І це не все, бо поруч розташовані декілька необладнаних, і тому диких, печер.
А Остір Пасхи в районі річки Кам’янка багато разів приймав фестивалі скелелазів. І сам по собі є красивою локацією.
І було б нечесно не згадати в тексті про Сколівськи Бескиди гору Парашку. Популярний цілорічний об’єкт сходжень для львівських мандрівників. Чудова невисока вершинка, сходження на яку втім не є зовсім простим. Особливо взимку. Але доволі доступним.
Тому ходіть в Карпати восени. Вони тоді найкрасивіші. А за розробку скельних районів Львівщини треба подякувати як клубу Екстрем, так і місцевим ентузіастам, яких мотивує наразі Володимир Кушнір.
