Нещодавно вийшов новий альпіністський фільм «Тенцинг» (Tenzing) від відомої режисерки Дженніфер Підом (Jennifer Peedom).
Здається, настав час, коли класичні історії, раніше відомі нам переважно з книжок, починають оживати на екрані. І не просто оживати, а ставати доступними для значно ширшої аудиторії. Хоча й не зовсім без літер — у фільмі є українські субтитри. Це трохи нагадує колоризацію старих відеозаписів минулого століття.
Але сама історія розказана не у форматі документального кіно, а як повноцінний художній твір. Максимально наближений до реальних подій, але, звісно, з певними художніми інтерпретаціями заради драматургії. Саме драма змушує нас стежити за героями, співпереживати їм і тримати увагу протягом усього фільму.
Еверест, 1953 рік: історія Тенцинга Норгея
Стрічка детально, наскільки це можливо за дві години, розповідає про першосходження на Еверест у 1953 році. Усе показано через призму головного героя — Тенцинга Норгея, альпініста, який став одним із перших двох людей, що піднялися на найвищу вершину світу.
Це історія людини, чий внесок у сходження довгий час залишався в тіні. Людини, яка, можливо, зустрічала Джорджа Меллорі ще в дитинстві, а можливо, цей епізод є лише художнім доповненням.
Окремо цікаво, як у фільмі розкривається становище Тенцинга серед шерпів. Він не був шерпом за походженням, а прийшов з іншого народу й виріс серед них. І саме ця чужість, неприйняття з боку частини спільноти та конфлікти всередині неї додають історії особливого драматизму.
Його шлях — це не лише історія альпініста, а й історія людини, якій довелося доводити власну значущість.
Не лише альпініст, а й особистість
Особливо цінно, що головний герой показаний не лише під час експедиції. Ми бачимо його дитинство, родину, середовище, у якому він зростав, і людей, які сформували його характер та мотивацію.
Це сильні режисерські рішення, які допомагають краще зрозуміти Тенцинга не просто як альпініста, а як особистість. І саме це робить фільм вартим перегляду.
Альпіністське спорядження та дух епохи
Окремо хочеться відзначити, як добре передано дух епохи: техніку пересування, альпіністське спорядження того часу, атмосферу експедицій. Без відверто фантастичних вигадок.
До цього додаються чудові натурні зйомки, які дозволяють відчути масштаб і складність гірського середовища.
Загалом «Тенцинг» цілком заслужено можна поставити в один ряд із хорошими outdoor-фільмами.
Художні допущення та історична достовірність
Звісно, є й художні допущення, зроблені заради сюжету. Наприклад, окремі моменти щодо ролі полковника Джона Ганта в організації експедиції та взаємодії її учасників подані дещо драматизовано.
Історична реальність була складнішою, ніж її екранна версія. Але щоб розуміти ці нюанси, варто читати першоджерела — зокрема, книжки самого Тенцинга.
Ну і, звісно, ходити в гори.
