Під постом про Аннапурну нас запитали: “А що прочитати про Дхаулагірі?”. І ось тут є момент, що це особлива гора.
Дхаулагірі міг стати першим восьмитисячником, на які піднялися люди. Але, якщо ви читали книгу Аннапурна, то дізналися що розвідка маршруту підйому Дхаулагірі запізнилася до старту роботи на маршруті Аннапурни. Хоча маршрут Дхаулагірі точно більш безпечний, що потім і показувала статистика нещасних випадків.
Так от де це все прочитати про Дхаулагірі? Бо саме цей восьмитисячник залишився останнім, на який було зроблено першосходження австрійсько-швейцарської команди в 1960 році. Керівник тієї експедиції Макс Еіселін (Eiselin, Max) написав та видав книгу “The Ascent of Dhaulagiri”. ЇЇ немає в українському перекладі.
Але загальні особливості та факти про гору можна прочитати українською в книзі Рейнгольда Месснера “Залишитися живим. Мої 14 восьмитисячників”. Месснер дає професійну оцінку спробам сходження, та розповідає про визначні. І розповідає цікаво.
А щоб було цікаво:
-
Авторитетний журнал Експлорер веб вважає, що південна стіна Дхаулагірі є “Одним з останніх великих челенджей Гімалаїв”
-
Нам, як компанії ця гора рідна. Бо фото на українському виданні книги “Аннапурна” зроблена засновниками Fram-Equipment в передштурмовому таборі Дхаулагірі.
-
Існує аудіоверсія книги Аннапурна, від видавництва “Наш формат”. Розміщена на сервісі Абук. І начитувала її Ірина Галай )
-
Фотографія південної стіни Дхаулагірі взята зі сторінки Lhotse South Face. Цю книгу ми теж раді представити в себе, як найпрофесійніше альпіністське дослідження (посилання на книгу).
Ось такий от тісний світ українського outdoor.